Ще недавно Київська область складалася з 25 невеликих районів — кожен зі своїм апаратом, бюджетом і управлінням. Більшість із них мала населення менше 50 тисяч осіб і не могла самостійно вирішувати навіть базові питання розвитку. Реформа 2020 року змінила цю картину кардинально: замість двадцяти п’яти районів Київщина отримала сім укрупнених — і цей поділ залишається актуальним у 2026 році.
Загальна площа Київської області — 28 131 км² або 4,7% території України. Населення — близько 1,78 мільйона осіб, не рахуючи Києва. У складі області 69 територіальних громад та понад 1 180 населених пунктів.
Чому відбулась реформа районів у 2020 році
17 липня 2020 року Верховна Рада проголосувала за постанову №3650 про ліквідацію 490 старих районів по всій Україні та створення нових укрупнених. На Київщині скасували всі 25 попередніх районів і утворили 7 нових.
Логіка реформи проста: малі райони дублювали функції, повільно реагували на потреби громад і поглинали кошти на утримання апарату. Нові укрупнені райони мали стати самодостатніми, а основні повноваження — перейти до 69 територіальних громад.
Реформа децентралізації 2020 року — найбільша зміна адміністративного устрою Київщини за кілька десятиліть. Замість дрібних районів, що часто мали обмежені ресурси, з’явилися потужні укрупнені одиниці з чіткими межами відповідальності.
За підрахунками, зменшення кількості районних рад мало зекономити понад 1,4 млрд грн щороку лише на витратах місцевих бюджетів.
Кроки реформи 2020 року на Київщині:
- У І–ІІІ кварталі 2020 року розроблено пропозиції щодо нового районування відповідно до методичних рекомендацій Мінрегіону.
- 17 липня 2020 року Верховна Рада ухвалила постанову №3650 про ліквідацію 25 районів Київської області.
- Натомість утворено 7 нових укрупнених районів із чіткими межами по зовнішніх кордонах громад.
- Повноваження ліквідованих райдержадміністрацій передано до нових районів та територіальних громад.
- До 1 липня 2021 року завершено передачу майна спільної власності від районних рад до громад — 1 861 об’єкт на Київщині.
Перелік семи районів Київської області
Станом на 2026 рік Київська область має сім районів. Нижче — повний перелік із ключовими характеристиками кожного.
| Район | Адміністративний центр | Площа (км²) | Кількість громад |
|---|---|---|---|
| Білоцерківський | Біла Церква | ~7 004 | 16 |
| Бориспільський | Бориспіль | ~3 873 | 11 |
| Броварський | Бровари | ~2 900 | 8 |
| Бучанський | Буча | ~2 762 | 12 |
| Вишгородський | Вишгород | ~5 097 | 10 |
| Обухівський | Обухів | ~3 840 | 9 |
| Фастівський | Фастів | ~2 655 | 8 |
Найбільший за площею та населенням — Білоцерківський район. Найменший — Фастівський. Найщільніший за населенням — Бучанський, що об’єднав передмістя Києва.
Білоцерківський район
Найбільший район Київщини. Включає колишні Білоцерківський, Богуславський, Кагарлицький, Миронівський, Рокитнянський, Ставищенський, Таращанський і Тетіївський райони. Адміністративний центр — Біла Церква, одне з найбільших міст України з населенням близько 200 тисяч осіб. У районі є дендрологічний парк «Олександрія», річка Рось, численні туристичні локації.
Бориспільський район
Утворений із колишніх Бориспільського, Переяслав-Хмельницького та Згурівського районів. Центр — Бориспіль, місто відоме насамперед міжнародним аеропортом — головним авіаційним хабом України. У складі району — Переяслав із музеєм-скансеном та 20+ тематичними музеями. Площа — близько 3 873 км², 11 громад і 140 населених пунктів.
Броварський район
Промислове серце Київщини на лівому березі Дніпра. Об’єднав Броварський та Баришівський колишні райони. Центр — Бровари, місто з населенням близько 100 тисяч осіб, розташоване за 20 км від столиці. Відоме промисловими підприємствами, логістичними центрами та лісовими масивами.
Бучанський район
Наймолодший з семи районів — виник практично з нуля, об’єднавши передмістя Києва, що раніше входили до різних районів. Центр — Буча. Включає Ірпінь, Гостомель, Ворзель та десятки інших населених пунктів. Після 2022 року став відомим у всьому світі через трагічні події окупації. Зараз — один із найактивніших районів по відбудові.
Вишгородський район
Охоплює північ Київщини, включаючи Чорнобильську зону відчуження та Київське водосховище. Центр — Вишгород. Включає колишні Вишгородський, Іванківський і Поліський райони. Характеризується великими лісовими масивами, унікальною екосистемою Полісся та малою густотою населення у північних громадах.
Обухівський район
Розташований на правому березі Дніпра на південь від Києва. Утворений із Обухівського та частини Переяслав-Хмельницького районів. Центр — Обухів. У складі — Українка, Ржищів, Козин, Трипілля та інші населені пункти. Відомий рекреаційними зонами: Конча-Заспа, Козин, численні бази відпочинку на берегах Дніпра.
Фастівський район
Найменший за площею. Об’єднав колишні Фастівський та частину Васильківського районів. Центр — Фастів, залізничний вузол на перетині кількох важливих напрямків. Розташований на південний захід від Києва. У складі — Васильків, один із найбільших міст-супутників столиці з населенням близько 38 тисяч осіб.
Міста Київської області
Київська область — один із небагатьох регіонів України, де навколо обласного центру сформувалося кільце міст-супутників із власною інфраструктурою та активним розвитком.
Найбільші міста Київщини (крім Києва):
- Біла Церква — близько 200 000 осіб, другий за розміром населений пункт регіону;
- Бровари — близько 100 000 осіб, активно зростає;
- Бориспіль — близько 65 000 осіб, аеропорт і логістика;
- Ірпінь — близько 70 000 осіб, відбудовується після окупації;
- Фастів — близько 45 000 осіб, залізничний вузол;
- Васильків — близько 38 000 осіб, близько до Києва;
- Вишгород — близько 25 000 осіб, поблизу Київського моря;
- Обухів — близько 35 000 осіб, рекреаційна зона на Дніпрі.
Адміністративно-територіальна реформа змінила не лише карту районів, але й принципи управління. Громади отримали більше самостійності у плануванні бюджетів і розвитку, а семирайонна структура залишається стабільною і відповідає сучасним стандартам управління в умовах воєнного стану та відбудови.
