Реформи масового ураження: Куди приведуть Україну небезпечні експерименти влади?

Рівно рік тому, у вересні 2014 року, владою була публічно презентована «Стратегія реформ-2020». З великим розмахом та помпою, у присутності 300 журналістів із різних країн світу було представлено маршрутну карту виходу України з кризи.

У розрекламованому документі нам обіцяли за 6 років провести аж 60 значущих реформ, знизити інфляцію у 20 разів та збільшити тривалість життя українців щонайменше на три роки. Кінцева мета всіх цих перетворень, як декларувала влада, – наблизити вступ України до Європейського Союзу.

«Тиждень Київщини» проаналізував, чи просунулася Україна бодай на крок у проведенні найважливіших реформ, і чи можна взагалі називати «реформами» дії тих, хто сьогодні опинився на політичному Олімпі.

Боротьба з корупцією: місія нездійсненна

Одна з головних реформ, заявлених нинішньою владою півтора роки тому – антикорупційна. Але за весь цей час українці чомусь не побачили жодної гучної справи проти чиновників-корупціонерів, доведеної до кінця.

Розпіарене Антикорупційне бюро, яке має займатися розслідуванням відповідних злочинів, досі не запрацювало. А «оновлення влади», про яке так багато говорили після Майдану, виявилося лише порожньою декларацією. Усі значущі посади в державі, від керівників фракцій правлячої коаліції у Верховній Раді до голови уряду посіли люди зі знайомими обличчями та вражаючим «досвідом» грабування народу.

Плачевну ситуацією в Україні з корупцією та розкраданням на вищому рівні визнають навіть у США. Колишній посол Штатів в Україні та нинішній голова Євразійського центру ім. Діну Патрічіу Атлантичної Ради США Джон Гербст у публічній доповіді прямо звинуватив українську владу в корумпованості.

«В Україні дуже серйозні проблеми з корупцією. Відверто кажучи, верхівка вашої еліти дуже корумпована. Саме найвища верхівка. Я не буду називати імена, але в списку корупціонерів є ті особи, які дуже гарно вміють говорити «мовою реформ» із країнами Заходу. Їм чудово вдавалося переходити з однієї партії в іншу, часом здійснювати маневри між кількома партіями – і так чи інакше залишатися недоторканними особами, процвітати. Ці люди і є проблемою, і водночас – вони є керівництвом вашої країни», – підкреслив Гербст.

Виникає логічне запитання: наскільки ефективно можуть боротися з корупцією ті, хто власне і є першими корупціонерами в державі? Здається, відповідь очевидна. Достатньо згадати гучні заяви відстороненого голови Держфінінспекції Миколи Гордієнка, який звинуватив прем’єра Арсенія Яценюка в тому, що той очолив корупційні схеми минулої влади. Зізнання держслужбовця влада воліла замовчати, а парламентська коаліція відмовилася створити тимчасову слідчу комісію із цього питання.

Це розуміють й ті-таки американці. Недавнє запрошення лідера Опозиційного блоку Юрія Бойка до посольства США та його бесіда з послом дали чітко зрозуміти, що йде пошук тих на кого можна буде розраховувати як на адекватних зрозумілих державних менеджерів.

Фіаско судової реформи

Так само за півтора року влада не спромоглася (або – свідомо не захотіла) зрушити з місця судову реформу. Оновлення суддівського складу так і не відбулося, а корупція в судах квітне буйним цвітом.

В Інтернеті досі легко можна знайти останні суддівські «розцінки» за винесення певних рішень – як у Києві, так і в провінції. Приміром, за останніми даними, у столиці «відмазатися» від скоєння ДТП можна за 10 тис. – 100 тис. доларів (у залежності від статусу особи, яка скоїла злочин).

За словами експертів, за останні півтора року судді навіть вийшли на новий рівень корумпованості, навчившись «виводити» з-під люстрації прокурорів і повертати їм їхні прибуткові посади. І все це – на тлі гучних промов можновладців про тотальні реформи в Україні.

Тим часом, на початку літа Канада виділила Україні 12,4 млн доларів саме на проведення судової реформи. У чиїх кишенях осіли ці величезні кошти? Навряд чи ми про це колись дізнаємося.

Курс на знищення: пенсійна реформа

Але найбільш цинічною з усіх запропонованих видається пенсійна реформа. У цьому питанні влада пішла набагато далі простої бездіяльності, спрямувавши всі сили на «розкулачення» найбільш беззахисної верстви населення – пенсіонерів. Наших із вами батьків!

Так, з легкої руки урядовців, із січня 2015 року мінімальна пенсія була скорочена до 949 грн. На жаль, Кабмін, сформований правлячою коаліцією, не уточнив, як пенсіонеру прожити на ці кошти в умовах тотального зростання цін і тарифів.

Крім того, з початку року пенсії, розмір яких перевищує три прожиткових мінімуми, потрапили під 15%-ий податок на доходи фізичних осіб. Подібної практики немає ніде у світі. Потім провладні фракції у Верховній Раді – «Батьківщина», «Самопоміч», «Народний фронт», «Радикальна партія» та «Блок Петра Порошенка» – без вагань проголосували за скорочення пенсій до 85% для працюючих пенсіонерів аж до 2016 року. Сьогодні майже всі вони, ніби й не було того голосування, критикують своє ж рішення, намагаючись сподобатися виборцям. Лише Опозиційний блок голосував проти.

«Сьогодні більшість українських пенсіонерів завдяки правлячій коаліції опинилися на межі виживання, – каже лідер Опозиційного блоку Юрій Бойко» – Наше головне завдання після перемоги на виборах – індексація пенсій на рівень інфляції (75%) та відміна грабіжницьких податків».

Ще одна «новація» – поетапне підвищення протягом 5 років пільгового пенсійного віку для жінок, а також підвищення на 5 років страхового, а з окремих професій і спеціального стажу для осіб, які мають право на пенсії за роботу в шкідливих і особливо шкідливих умовах праці і на пенсію за вислугу років.

За статистикою, сьогодні в Україні проживають приблизно 13,5 млн пенсіонерів. За методологією Міжнародного банку та ООН, 99% із них перебувають за межею бідності.

На цьому тлі жалюгідно виглядають спроби уряду підняти рейтинг влади перед місцевими виборами 25 жовтня, підвищивши з 1 вересня мінімальні пенсії… на 125 грн! Враховуючи синхронне зростання тарифів на електроенергію (у середньому на 23%) та опалювальний сезон, який зробить «непідйомними» платіжки багатьох українців, ці гроші виглядають скоріш як знущання.

Якщо реформа уряду полягає в поступовому знищенні пенсіонерів як окремої категорії населення – то вона дійсно має всі шанси на успіх. Ще раз підкреслюю – це наші батьки, люди, які все життя тяжко працювали!!!

Податкова пастка

Тим часом, за останні півтора року під прикриттям реформ влада зробила ще жорсткішим податковий тиск на українців. За цей час було введено 12 додаткових податків і зборів, серед яких: податок на пенсії, податок на відсотки з депозитів, податок на нерухомість, транспортний податок, військовий збір, податок на ювелірні вироби, збір на купівлю валюти тощо.

Крім того, регулярно підвищуються податкові ставки. Приміром, податок на відсотки з депозитів та на прибутки фізичних осіб з 15% – до 20%. Внаслідок цих відверто грабіжницьких дій у 2015 році влада додатково відбере в простих громадян та бізнесу понад 52 млрд грн.

Ще трохи невеселої статистики: за перше півріччя 2015 року вдвічі збільшилася кількість кримінальних справ, порушуваних владою проти підприємців – із 1997 справ на початок року до 4 177 тис. При цьому лише менше 10% цих справ доходили до суду. Таким чином, можна зробити висновок, що приблизно 90% кримінальних справ відкриваються з єдиною метою – вимагання грошей у бізнесу. Що це – податкова реформа чи звичайні репресії? Логіка дій цієї влади цілком зрозуміла – вона вже неодноразово показувала своє справжнє обличчя. Набагато важливіше зараз розуміти, що будуть робити інші – ті, хто вже незабаром прийде до влади.

«Ми доб’ємося проведення справжньої податкової реформи і введемо обов’яз­ковий мораторій на 5 років на зміни в податкове законодавство, – підкреслює Юрій Бойко, – Україні потрібен економічний стрибок, а його зможуть забезпечити тільки низькі податкові ставки та прості й зрозумілі податки. Тільки в такому випадку можна очікувати на швидкий економічний розвиток».

«Пацієнт швидше мертвий»: медична реформа буксує

Немає жодного прогресу і в медичній реформі, широкоанонсованій так званою парламентською більшістю. Влада до вересня обіцяла змінити правовий статус лікарень, що дозволило б їм стати фінансово незалежними, впровадити єдину електронну систему і розробити список безкоштовних медичних послуг для населення. Нічого зроблено не було. Більше того – ситуація в медицині стає дедалі гіршою. Експерти констатують знищення педіатрії, санітарної служби та жахливе становище у сфері вакцинації дітей. Достатньо згадати історію зі спалахом поліомієліту на Закарпатті («Тиждень Київщини» детально описував її у 12-му номері).

Усі гучні заяви членів правлячої коаліції жодним чином не торкнулися життів звичайних українців. У селах і райцентрах, як і раніше, немає кваліфікованої медичної допомоги, не вистачає ліків і «швидких». Лікарі отримують ті самі мізерні зарплати та замість лікування нерідко займаються вимаганням. А словосполучення «безкоштовна медицина» українці вже не можуть вимовляти без гіркої іронії.

Що ховається за ширмою реформ?

Люди більше не вірять владі та реформам. Я знаю, що мешканці Таращі, Яготина, Броварщини, Миронівщини зневірилися в уряді, правлячій коаліції та всій системі, побудованій на корупції та брехні. Моя мати, яка живе в Ставищі, не знає, де шукати правди, і я впевнений, що ситуація в інших районах не краща.

Що ж робити і як змінити ситуацію? Експерти кажуть, що зламати цю гнилу систему зможуть тільки ті, хто не буде думати про політику, а сформує ефективну менеджерську команду. Це мають бути люди, які не за політичними квотами, а за професійними ознаками сформують новий уряд – уряд єдності. І такі люди в Україні є.

«Україна здатна на економічний ривок – потрібна лише злагоджена робота єдиної команди професіоналів, – резюмує Юрій Бойко. – В Опозиційного блоку є така команда і воля до змін. Потрібно дати право управляти країною тим, хто вміє це робити і хто готовий взяти на себе таку відповідальність. Ця влада є некомпетентною і має піти – це зрозуміло всім».

Дійсно – те, що влада намагається видати за реформи, більше схоже на спробу врятувати потопаючий корабель української економіки за рахунок звичайних людей. І поки із центральних телеканалів лунатимуть крики «Реформи!», з кишень українців витягнуть останні копійки.

За найбільш оптимістичними прогнозами, для того, щоб економіка України повернулася до рівня 2013 року, потрібно 5 років. Проте люди вже не можуть чекати. Водночас все більше громадян приходить до висновку – вивести державу з кризи, відродити економіку та розпочати справжні реформи зможе тільки той, хто сформує владну вертикаль, відкине протиріччя та буде працювати на благо України. Тож зростання підтримки Опозиційного блоку в таких умовах – цілком логічний процес.

Зброя масового ураження – саме так точніше за все можна охарактеризувати «реформаторські» дії влади. Що робити – намагатися вижити під обстрілом чи відібрати «ліцензію» на стрілянину? Вирішувати нам – 25 жовтня.

Сергій Гордієнко