Лінива, безвідповідальна і галаслива: підсумки другої сесії Верховної Ради VIII скликання

Верховна Рада тихенько пішла на канікули. Неофіційно: 17 липня депутати вирішили не закривати сесію, а тому спікер Володимир Гройсман має право у будь-який час зібрати їх на позачергове засідання.

Але до кінця серпня парламент, ймовірно, не працюватиме. А тому ми можемо сміливо підбивати певні підсумки його роботи за сім місяців цього року. Точніше, не лише роботи, а й клоунади, популізму та політиканства, якого у чинній ВР значно більше, аніж власне діяльності. 

«Законотворчість» із кулаками

Почнемо, мабуть, не із законотворчості наших народних обранців, а з бійок, які стали практично нормою для Верховної Ради. Билися та штовхалися депутати цієї сесії так часто, що можна збитися з рахунку.

Найвойовничіша фракція – «радикали» Олега Ляшка. Депутати цієї фракції настільки бойові, що билися не лише з «союзниками» із БПП, а й між собою. Найгучніша бійка в стінах парламенту сталася саме між «радикалами». Після того, як екс-комбат «Айдару» Сергій Мельничук вийшов із фракції Радикальної партії, Олег Ляшко назвав його «тушкою» і заявив, що йому нібито заплатили за перехід до групи «Воля народу». У відповідь Мельничук вдарив Ляшка по обличчю. Через конфлікт засідання було закрите, але депутати продов­жили силове з’ясування стосунків у кулуарах.

Переможцем в особистому заліку став позафракційний Володимир Парасюк – нардеп щонайменше тричі бився у парламенті: з колишнім спікером Володимиром Литвином, депутатом із групи «Відродження» Віктором Бондарем та представником БПП Романом Насировим, який нещодавно очолив Державну фіскальну службу. Кількість же дрібних конфліктів за участю молодого депутата підрахувати просто нереально.

З’ясовували стосунки навкулачки навіть жінки-депутати: наприкінці роботи сесії поштовхалися соратниці по коаліції – представниця «Народного фронту» Тетяна Чорновол та депутат від «Батьківщини» Олександра Кужель.

Як бачимо, з кулаками кидалися один на одного саме представники різних фракцій коаліції. І цей факт якнайкраще характеризує стосунки тих політичних сил, що сформували парламентську більшість – здається, нічого, окрім бажання урвати собі шматок влади, їх не об’єднує.

«Суперкриза» в коаліції

Підсумовуючи роботу другої сесії ВР, керівник фракції БПП Юрій Луценко визнав: «Коаліція зараз знаходиться в суперкризовому стані. Дійшло до того, що ніхто не хоче бути її координатором».

Стосунки всередині парламентської більшості найкраще проілюструвати інцидентом, який стався під час обговорення законопроекту про сервісні послуги та сервісні центри МВС.

Нардеп від Радикальної партії Ігор Мосійчук назвав закон недосконалим, але закликав підтримати його в першому читанні. На репліку Юрія Луценка про те, що Радикальна партія не голосувала за закон про Національну поліцію, Мосійчук відповів так: «У вас із пам’яттю щось, менше пийте». Між депутатами БПП та «радикалами» миттєво розпочалася штовханина: депутати з президентської партії вимагали вибачитися перед Луценком, однак їх опоненти у підсумку відмовилися це зробити. Юрій Луценко, щоправда, у боргу теж не залишився. За словами Олега Ляшка, на одній з нарад лідерів коаліції Луценко обізвав невеличкі фракції – «радикалів», «Самопоміч» та «Батьківщину» – «дрібночленами». «Він мені в очі сказав, що «дрібночлени» керувати нами не будуть. Мова про те, що в коаліції є великі члени і маленькі члени. Я думаю, що Луценко помиляється, що ми «дрібночлени», – заявив лідер РПЛ.

Проблема не лише у конфліктах між «коаліціантами». Проблема в тому, що будучи при владі, практично усі фракції більшості періодично роблять вигляд, що знаходяться в опозиції. Тихенько голосуючи при цьому за усі ті справді антинародні рішення, які ж самі критикують.

Найбільш показовий прик­лад – голосування за бюджет на 2015 рік. Нагадаємо, парламент масово урізав соціальні виплати, стипендії, надбавки та пільги освітянам та медикам, заморозив пенсії. Також ВР скасувала безоплатне харчування у лікарнях та школах, пільговий проїзд для учнів загальноосвітніх ­шкіл, безоплатний довіз учнів та вчителів у сільській місцевості, обмежила низку пільг чорнобильцям. Та найголовніше – «благословила» уряд Яценюка на різке підвищення тарифів на газ та електроенергію. Не буде великим перебільшенням твердження, що ухваленням такого бюджету парламент зробив бідними більшість українців. Але подивіться – саме політики з парламентської коаліції найгучніше критикують уряд за «антинародну політику». Якщо послухати Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, лідерів «Самопомочі», навіть «НФ» та БПП, то складається враження, що саме вони і є опозицією в Україні – настільки палко та агресивно вони кри­тикують владу... 

У липні коаліція уже впритул підійшла до розпаду: спочатку дві фракції, «Самопоміч» і РПЛ, демонстративно покинули залу засідань, протестуючи проти поправок до закону про прокуратуру. Другий демарш, набагато більш серйозний, стався в четвер, 16 липня, коли ці ж фракції не підтримали президентські конституційні поправки про де­цент­ралізацію. Лише завдяки голосам «Опозиційного блоку» та позафракційних депутатів парламент зумів відправити запропоновані Петром Порошенком зміни до Конституції на оцінку Конституційного Суду.

Дуже повільна децентралізація

Необхідність провести децентралізацію в країні українська влада задекларувала ще влітку минулого року. Однак лише 15 липня цього року депутати спромоглися приступити до розгляду конституційних змін у частині децентралізації. Остаточне ж їх ухвалення можна очікувати восени – це у кращому разі.

Децентралізація влади, надання більших прав регіонам – це шлях до відновлення миру та подолання розколів в Україні. Фактично, це – питання номер один для нашої країни сьогодні. І знаєте скільки часу присвятив йому український парламент? Трохи менше одного дня. Навіть проблемі оподаткування пивоварень депутати виділили більше часу…

VR ses 2

Валютний популізм та урядова істерика

Яскравий приклад того, як працює нині Верховна Рада, наскільки розважливо голосують депутати – ухвалення закону, який передбачає конвертацію всіх кредитів, виданих у валюті, у гривню за курсом на момент їх оформлення. Напередодні виборів до місцевих рад депутати так прагнули сподобатися потенційним виборцям, що проголосували за закон, який, фактично, знищував банківську систему країни: у разі, якби закон почав діяти, збитки держави склали б близько 100 млрд грн. Більшість банків негайно б збанкрутували, а курс долара ризикував злетіти до 40-50 грн. Однак «за» проголосувала навіть половина фракції БПП – попри те, що сам Петро Порошенко різко критикував законопроект.

Не менш «вдумливо» депутати коаліції ставилися і до урядових законопроектів, ухвалення яких вимагав МВФ. За них голосували, як правило, в авральному порядку, без обговорень та аналізу. «Виглядало це так: уряд приходив і бився в істериці, кричав що Путін наступає, і, якщо ви не приймете закони, буде дефолт, і буде Путін керувати. У парламенті емоційно реагували на цю ситуацію, голосували, а потім починали виправляти свої помилки», – визнав заступник голови фракції БПП Микола Томенко. За його ж словами, друга половина сесії пішла на те, щоб виправляти помилки першої.

«У цього складу пар­ламенту шансів немає. Оскільки вже зрозуміло, що коаліція перетворилася на закрите акціонерне товариство. Цей парламент живе якимось своїм внутрішнім життям, не відповідаючи інтересам виборців, – вважає лідер фракції «Опозиційного блоку» Юрій Бойко. – Ще трохи, і люди просто будуть не в змозі жити на ці пенсії і зарплати, з цими тарифами і цінами. Природно, що такий парламент буде розпущений».

 Отже:

– 50 разів збиралися депутати на пленарні засідання у період з лютого по липень. Це у країні, де триває війна і лютує шалена економічна криза, де громадяни бідні­шають із кожним днем, а парламент мав би працювати у цілодобовому режимі;

– 451 із 2642 зареєстрованих законо­проектів зуміли розглянути та ухвалити депутати ВР;

– 470 законопроектів, спрямованих на реформи економіки та підвищення соціального захисту, внесли на розгляд парламенту депутати від опозиції. Їх розгляд блокує парламентська більшість.