Уряд – катастрофа: Україну чекає енергетичний колапс

Прем’єр-міністр визнав: у країні енергетична катастрофа. І винен в ній… Кабмін.

Минулого тижня прем’єр Арсеній Яценюк визнав: його уряд ціл­ко­вито провалив роботу із забезпечення теплових електростанцій вугіллям. Запасів на ТЕС обмаль, узимку країну чекає енергетичний колапс.

Забезпечення ТЕС вугіллям – справа стратегічна. По-перше, теплоелектростанції підтримують стабільність енергосистеми. Атомні станції не можна включити і вим­­к­нути, вони видають рівну кількість електроенергії, а ТЕС якраз забезпечують пікові денні навантаження. По-друге, ТЕС спалюють вугілля і тим самим дають роботу десяткам тисяч людей. Про що, мабуть, наші урядовці дізналися лише учора.

«Я читаю звіт, що базується на наших даних. Є два сценарії: перший – поганий, другий – дуже поганий, – заявив Арсеній Яценюк. – Поганий – (віялові відключення електроенергії. – Ред.) це при мінус п’яти, а дуже поганий – при мінус 20. Відповідно до експертного звіту, 7 млн тонн вугілля марки «А» і «Г» бракує при -5°С, при -20°С – 11 млн тонн. Де їх взяти, як їх завезти?»

Справді, де узяти вугілля в країні, у якій працює лише 36 шахт з 95 (решта 59 знаходяться в зоні окупації), котрим уряд винен майже мільярд гривень за придбане паливо. При цьому, на складах шахт та збагачувальних підприємств накопичилося щонайменше 500 тис. тонн вугілля, яке могли б придбати ТЕС. Але його чомусь не купують.

Причин енергетичного колапсу кілька. Однак усі вони пов’язані із надзвичайно «ефективною» роботою уряду.

Причина перша – розвал системи збуту вугілля. До березня 2015 року цим займалося державне підприємство «Вугілля України» через прямі контракти з електростанціями і заводами. Уряд ліквідував державну монополію на реалізацію вугілля, і до справи підключились посередники.

У підсумку: вугілля на ТЕС немає, а 50 тисяч шахтарів, які працюють на державних шахтах, отримують заробітну плату нерегулярно і не у повному обсязі. За словами голови Незалежної профспілки гірників Михайла Волинця, щомісяця Україна віддає Росії 430 млн грн за придбане вугілля. А за цей же час борги по зарплаті шахтарям зростають на 350 млн грн. Моральна й соціальна обстановка в шахтарських колективах близька до катастрофічної: не виключено, невдовзі Україну чекає масштабний загальнодержавний страйк шахтарів, як на початку 90-х.

Причина друга – конфлікт між прем’є­ром та міністром енергетики. Чи можлива ефективна робота уряду в енергетичній сфері, якщо прем’єр Арсеній Яценюк та міністр енергетики Володимир Демчишин понад півроку з’ясовують між собою стосунки? Питання риторичне, мабуть.

Ще в січні прем’єр звинуватив свого міністра у підписанні вкрай невигідного контракту на імпорт електроенергії з Росії. Голова уряду навіть назвав дії свого підлеглого «зрадою національних інтересів України», однак у відставку відправити не зміг: Демчишин – ставленик глави держави, і керівник уряду, фактично, не має на свого підлеглого жодного впливу. А усі рішення Демчишина, відповідно, блокуються на рівні прем’єра та його соратників в уряді. Скажімо, прем’єр вимагає від міністра передати акції державної компанії «Центр­енерго» (одне з провідних енергогенеруючих підприємств України, яке виробляє близько 8% електроенергії. – Ред.) Фонду держмайна для приватизації. А міністр просто ігнорує такий наказ. Так і працюють.

Причина третя – корупція? Для забезпечення ТЕС паливом узимку міністр Демчишин пропонує купувати енергетичне вугілля в Південній Африці, США та Росії. На що потрібно витратити понад 200 мільйонів доларів. Чому ж тоді не придбати вугілля в українських шахт? Тим самим забезпечивши шахтарів зарплатою, а підприємства – перспективою розвитку. Що це: недбалість, непрофесіоналізм чи ще щось?

Узимку 2014-2015 років Україна вже закуповувала вугілля аж у Південній Африці. Через що, за версією Генеральної прокуратури, державі було завдано збитків у розмірі понад 846 млн грн. За словами заступника начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Святослава Лаганяка, у «вугільному» контракті з ПАР мала місце «дуже велика корупційна складова». Але минуло півроку, і міністр знову пропонує купувати південноафриканське вугілля…

Енергетичної катастрофи можна було б уникнути, якби урядовці думали не про з’ясуван­ня стосунків та власні амбіції. Скажімо, ніщо не заважає налагодити поставки енергетичного вугілля з окупованого Донбасу: там все ще працюють державні шахти, на яких трудяться громадяни України, а податки сплачують також і в український державний бюджет.

Так само, відкинувши політиканство, уряд не повинен був відмовлятися від купівлі газу з Росії по 247 доларів. Хтось думав, чим ця пафосна відмова обернеться для простого українця? Що він отримає взамін напередодні холодної зими? Чи уряд запропонував альтернативні закупівлі блакитного палива у другого постачальника за інші гроші? Газ – ефективний спосіб перекрити дефіцит енергетичного вугілля, і раніше Україна постійно цим користувалася. То ж можливо було знайти компромісні рішення і підписати контракти хоча б до кінця року, в першу чергу, в інтересах людей.

Однак про інтереси пересічних українців уряд ніколи не замислювався. А тепер, коли на горизонті замайоріла відставка уряду, від Прем’єр-мініст­ра і його команди можна очікувати лише голого популізму – хоча б для того, щоб хоч трішки підняти рейтинг рідної партії, який опустився нижче прохідного рівня.

З іншого боку, енергетична катастрофа грає на руку опонентам пре­м’єра – в Одесі з кожним днем набирає політичної ваги Михайло Саакашвілі, якого пересічні українці вже готові на руках занести у прем’єрсь­ке крісло.

На сьогодні вже остаточно зрозуміло, що в Кабінеті Міністрів катастрофічно не вистачає ефективних управлінців, які б, нехтуючи політичними амбіціями, відстоювали запити рядових громадян. І політикам, які звикли паразитувати на дешевому популізмі, варто усвідомити, що українці втомилися від непрофесіоналізму і простих балачок – вони чекають рішучих вчинків і теплої зими.