Держава проти аграріїв: навіщо різати курку, яка може нести золоті яйця

Коли українські аграрії зустрічаються зі своїми європейськими колегами, то тактовно уникають обговорювати певне коло питань. Наприклад, стараються не говорити про державну підтримку сільгоспвиробництва.

Тому що європейські фермери отримують від ЄС дотації, дешеві кредити, безкоштовні гранти тощо, у той час, коли в Україні в аграріїв хочуть забрати останнє – спеціальний податковий режим для АПК.

Як сказав у одному з інтерв’ю президент асоціації «Український клуб аг­рар­ного бізнесу» Алекс Ліссітса, скасування податкових пільг для села обвалить внутрішнє виробництво молока і м’яса, а також – скоротить десятки тисяч робочих місць. Водночас, за словами заступника голови комітету з питань агрополітики Олександра Бакуменка, спеціальний податковий режим – це єдина державна підтримка АПК на сьогодні. «Ця підтримка узгоджена із СОТ, і вона логічно вписується в наші угоди про асоціацію з Євросоюзом», – говорить експерт.

Минулого разу «Тиждень Київщини» розповідав про глобальні проблеми АПК на Київщині. Сьогодні фермери й крупні аграрії розповіли, що заважає Україні стати житницею Європи.

Священна «корова» Європи

Зараз постійно чути розмови про відміну єдиного податку для АПК. За словами аграріїв, це відкине розвиток сільського господарства в Україні на роки, якщо не на десятиріччя, у минуле. І цивілізаційна прірва між нами та Європою стане ще більш помітною та відчутною, ніж нині.

Крупний сільгоспвиробник із Фастівщини Юрій, чиє підприємство обробляє тисячі гектарів землі, розповів нам цікаву історію.

«Кілька років тому я шукав можливості вийти на європейський ринок – із їхнім фінансуванням і підтримкою хотів побудувати сучасний комплекс у Польщі. Я фактично прийшов туди з вулиці з пропозицією, – розповідає бізнесмен. – Мені тоді сказали: «Без питань – 30% грошей твоїх, 70% – наших у кредит під 3%». І навіть у таких «парникових» умовах польський інвестбанкір повідомив мені, що у 2016 році буде «роздача слонів» для тих, хто впроваджує нові технології – і я з великою вірогідністю можу отримати грант на 70% фінансування, який не потрібно буде повертати. Тобто, ви розумієте, як там люблять людей, що працюють на землі».

Ціна землі

Інший український фермер, який працює в Таращанському районі та спеціалізується на вирощуванні зернових, розповів «Тижню Київщини» про земельні відносини в тій же Польщі.

«Я цікавився, скільки коштує купити гектар землі в поляків (там знято мораторій на продаж с/г земель – «ТК»). По телефону мені сказали, що це буде 3 тисячі євро за гектар. Уже в Польщі мені назвали цифру в 5-7 тисяч. А коли я приїхав на місце до людини, в управлінні якої знаходяться ці три тисячі гектарів, то він сказав мені, що гектар віддає за 10 тисяч, – розповідає український хлібороб. – Поляк мені розказав тоді переваги володіння землею в його краях. З’ясувалося, що якщо ти там будь-що вирощуєш на своїй ділянці, то держава виплачує дотацію в розмірі 400 євро з гектара. Якщо ж земля стоїть під паром – не використовується – то розмір дотації зростає до 600 євро за га. Така різниця пояснюється тим, що нічого не вирощуючи, ти не створюєш конкуренції німецьким чи французьким фермерам. Таким чином Євросоюз збалансовує ринок сільгосппродукції. А як тільки підвищується світова ціна на зерно, то всі разом починають засівати землю».

В Україні держава також могла б взяти на себе функції регулятора ринку, щоб економічними методами вирівнювати попит і пропозицію, але на жаль це питання чомусь не на часі.

Як уже говорилося вище – європейські фермери отримують від ЄС дотації, дешеві кредити, безкоштовні гранти тощо – це величезні кошти. Тим часом українські фермери мають від держави лише спеціальний режим ПДВ для агропромислового комплексу. Якщо і його відмінять, то великі гроші підуть з АПК. А це означає, що й маленькі фермерські господарства неминуче почнуть розорятися.

У Європі аграрій не може стати банкрутом, якщо хоч щось робить на землі. Такі випадки бувають, але винятково через людську недалекоглядність. Наприклад, польський банк може забрати землю у фермера, який взяв кредит під заставу ділянки, щоб побудувати готель, але прогорів. Та це поодинокі випадки.

Бідні, бо відсталі

Ще одна з проблем, через яку українські аграрії не можуть конкурувати зі своїми європейськими колегами, полягає в колосальній нестачі капіталу й сільгосптехніки.

Ставки за кредитами у Європі вдесятеро нижчі за наші, і навіть за таких умов українські фермери не можуть знайти достатньої кількості грошей у вітчизняних банках. При цьому в німецького кооперативу, який обробляє 500 га техніки стільки ж, як у нашого аграрія, що працює з 10 тисячами гектарів.

Пояснимо, як кількість техніки впливає на якість врожаю. Є такий термін як «ідеальний час посіву» – це один-два дні навесні, коли на вулиці вже достатньо тепло, але при цьому – ідеальна зволоженість ґрунту. Посаджені в ці дні рослини отримують різкий імпульс для росту. В Україні ж сіють два тижні. Через це одні рослини отримують мало тепла, а інші – недостатньо вологи. Відповідно ті, в кого є достатньо техніки, можуть засіятися вчасно і отримають значно більший урожай. Але це не про українських фермерів.

Без добрив

Сьогодні всі українські фермери дуже переймаються тим, що всі заводи з виробництва мінеральних добрив зупинено.

«Ми приходимо до того, що у вересні, коли нам будуть потрібні добрива, в нас не буде необхідної кількості. І ми будемо змушені купувати хімію в Росії, або у Європі за шалені гроші. Це не додає оптимізму», – розповідає нам фермер із Макарівського району.

Врятувати ситуацію з добривами можна було за рахунок розвитку тваринництва, але воно в нас ще більш занедбане, ніж аграрний сектор. Знову ж – через дорогі кредити. Раніше, в часи колгоспів, вважалося, що на один гектар землі в господарстві повинна бути одна корова. Завдяки цьому можна вийти на самозабезпечення органічними добривами. Сьогодні «правильна» ферма на 2 тисячі голів худоби буде коштувати 20 мільйонів євро. Але через високі ставки за кредитами ніхто собі не може дозволити таку «розкіш».

Рано чи пізно таке господарювання матиме ефект бумеранга для фермерів. Органічні добрива розкислюють землю, а міндобрива, навпаки псують ґрунти, закисляючи їх. Через якихось десять років якість чорнозему може значно впасти. Але без дешевих кредитів виправити ситуацію зараз не вийде.

З огляду на всі перелічені вище приклади не дивно, що українські аграрії без особливого оптимізму дивляться в майбутнє. А якщо їх позбавлять останнього – податкових пільг – це стане головним аргументом, щоб переконати їх переключитися на інші види діяльності. І тоді згадки про Україну – європейську житницю, залишаться лише місцевими легендами.

agro1

Що означає для аграріїв відміна спецрежиму ПДВ

У разі переходу сільгоспвиробників на загальну систему оподаткування ми можемо забути, що таке українська вівсянка, що таке житній український хліб, гречка, і навіть – в перспективі, що таке продукція тваринництва, оскільки українські аграрії сконцентруються лише на роботі з високоприбутковими культурами. Такої думки дотримується генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький, передає РБК-Україна.

«Сьогодні прибутковими, експортними культурами в Україні є лише кукурудза, пшениця, соя, соняшник і рапс. Із точки зору промислової безпеки, вони важливі, але не зможуть забезпечити нормальний повноцінний раціон харчування українців», – підкреслив експерт під час XXVII Міжнародної агропромислової виставки Агро-2015.

За словами Висоцького, майже всі галузі аграрного сектору – тваринництво, садівництво, рибництво, ягідництво – потребують підтримки: «Всі вони мають можливість розвиватися й інвестуються винятково завдяки акумуляції ПДВ, який дає 12-15% рентабельності. За умови скасування пільгового спецрежиму оподаткування 70% молочного скотарства країни відразу піде під ніж. Із точки зору продовольчої безпеки – це дуже небезпечно, оскільки тоді ми будемо повністю залежати від експорту, наприклад, молочної продукції, який будь-якого моменту може бути закритий», – наголосив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».