Аграрії б’ють на сполох

Без підтримки сільського господарства на Київщину може чекати голодна осінь. І прогнозувати, чим закінчиться битва за врожай 2015 року, наразі мало хто береться.

Через фактичне ігнорування державою проблем АПК, одна з провідних галузей України знаходиться в критичному стані. В Україні – аграрній державі і потенційній житниці Європи – стрімко занепадає сільське господарство. Ця галузь в попередні роки демонструвала стабільне зростання, а Київська область протягом останніх кількох років утримувала лідерство в цій сфері.

Сьогодні ж аграрії Київщини всі до єдиного загнані в глухий кут. Згідно із статистикою, аграрний сектор цього року має показники негативної рентабельності. За підрахунками фахівців, собівартість кампанії зі збору врожаю в 2015 році збільшиться на 60-70%. Причиною тому аграрії називають невдалі дії уряду. Усі дотації, що виділялися на розвиток сільського господарства, відмінені.

Виправити ситуацію могли б допомогти банківські кредити, але відсоткові ставки 30-45% наразі недоступні нікому. І найгостріше те, що очікувати покращення ситуації вже немає часу. Це надзвичайно велика проблема. Якщо аграріям сьогодні не допомогти пільговими кредитами під 5%, восени на нас усіх чекає черговий ціновий шок.

Сьогодні аграрний сектор потерпає від відсутності реальних реформ та нестачі підтримки з боку держави. Про глобальну реформу АПК чиновники говорять вже більше року, але реалізувати її не поспішають.

Тим часом українські фермери, м’яко кажучи, перебувають у розпачі. За останній рік вартість матеріально-технічних ресурсів (сільськогосподарські машини, транспорт, насіння, корми, добрива, ПММ тощо) зросла більше ніж на 60%. Аграрії бояться навіть прогнозувати, чим для них закінчиться посівна цього року.

На жаль, війна на Донбасі, нестабільна економіка, відсутність прозорої та зрозумілої системи дотацій для аграріїв та доступних кредитів роблять українську продукцію неспроможною успішно конкурувати на світовому ринку.

Головна проблема – втрата ключових ринків збуту. Незважаючи на підписану угоду про Асоціацію з ЄС, експорт у Європу мізерний – туди, згідно з квотами, постачається лише 1,5% цукру, до 3% яловичини, 3% м’яса птиці та менше ніж 0,1% молока від усього об’єму внутрішнього виробництва України.

Для того, щоб покращити економічний клімат у секторі АПК потрібно не так вже й багато. Необхідно просто забезпечити аграріїв державною підтримкою. Так, згідно із субвенціями, за кожен гектар обробленої зареєстрованої землі фермерам належить виплата в розмірі 1000 гривень. Це в нинішніх умовах – близько 30% від суми середніх витрат виробників на 1 га. Допомога буде видаватися для закупівлі насіння, ПММ та добрив. А якщо додати ще й доступне державне кредитування під 3-4% річних для агросектору – галузь оживе, і спад зупиниться.

Agro 2

 

У ПОЛІ ЗОРУ  ЗЕМЛЯ

Тим часом у суспільстві все активніше обговорюється тема про припинення мораторію на продаж сільськогосподарських земель з 1 січня 2016 року. За словами експертів-оптимістів, термін дії мораторію продовжать.

Під час «круглого столу» голова правління центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко заявив, що депутати продовжать мораторій. Це було б дуже доречно, адже на сьогоднішній день українська земля оцінена дуже дешево. До того ж переважна більшість українців виступає категорично проти припинення мораторію.

Так, за даними соціального дослідження «SocioStream AG» 65,9% українців виступають категорично проти продажу землі сільськогосподарського призначення. За даними соціологів, 11,9% опитаних вважають, що землю сільгосппризначення можна продавати лише громадянам України, 5,5% допускають продаж землі після появи гарантій, що чорнозем не буде придбаний за безцінь і тільки 5,3% готові продавати землю за умови, що її власником стане держава.

Також селяни чітко визначили тих, хто заважає розвитку українського села. Ними, згідно з результатами опитування, є агротрейдери і посередники (32,8% респондентів). Водночас, 76,5% респондентів переконані, що саме держава має розвивати село. 16,8% респондентів вважають, що відповідальність за це мають взяти на себе самі селяни. 3,4% переконані, що розвиток села не є перспективним, а основну увагу необхідно приділити підтримці міст.

«Бажання зняти мораторій на продаж землі та викупити її за «копійки» при недосконалому земельному законодавстві, в умовах війни – це не реформа!, – каже експерт в галузі АПК Микола Шишман. – Країна перебуває в стадії військової та економічної кризи: не розроблена методика оцінки землі, не приведений у порядок земельний кадастр, який заповнений лише на 15%, а також дуже низька інвестиційна привабливість землі. Така ситуація в Україні не дає можливості для якісної і повноцінної роботи з відкриття ринку на продаж землі. На сьогоднішній день, думаю, ми не зможемо знайти у світі землю, яка буде коштувати дешевше, ніж в Україні».

Для розуміння – кілька цифр. Вартість землі сільськогосподарського призначення у США становить 9 тисяч доларів, у Німеччині – 18 тисяч, у Нідерландах – 65 тисяч доларів за гектар. Українські ж унікальні родючі чорноземи сьогодні оцінено у смішні 650 доларів за гектар. Тому продовження мораторію повинно бути до тих пір, поки не буде розроблено методику оцінки землі та не буде впорядковано земельний кадастр.

ДЕРЖАВНИЙ ЗАХИСТ ПАЙОВИКІВ

У питанні реформування АПК на чільному місці стоїть захист державою прав жителів села. Досі болючим для селян залишається питання земельних паїв. Точніше – оплати за їхнє користування.

Згідно із соціальним дослідженням «SocioStream AG» 64,5% селян звинувачують у своїх бідах агротрейдерів. Про свіжий наглядний приклад свавілля орендаторів і бездіяльності місцевих депутатів «Тиждень Київщини» писав у першому номері від 19 червня.

Нагадаємо, у селі Велика Вільшанка орендар ПАТ «ТАКО» у травні влаштував терор місцевим жителям, які вирішили розірвати договір співробітництва з недобросовісною агрофірмою. В хід тоді пішли тітушки, залякування, шантаж, підробка договорів. Лише згуртованість громади вільшанців не дозволила орендарю-рейдеру захопити всі паї селян. Місцева влада тоді фактично закрила очі на свавілля орендаря.

«Ми хочемо самі добровільно вирішувати – кому здавати в оренду свої паї. Коли ми захотіли піти від ПАТ «ТАКО» до нашого фермера-земляка, який платив за паї більше, то буквально отримали по голові (тоді тітушки побили навіть місцевого депутата, – «Тиждень Київщини») від попереднього орендаря. Васильківські чиновники закрили очі на знущання над нами, а ми вимагаємо, щоб держава дбала про нас і захищала наші права», – розповідає житель Великої Вільшанки Віталій.

Але поки що місцеві чиновники більше нагадують страуса, що заховав голову в землю.

«Перша антикорупційна міра, яку потрібно впровадити – це субвенція сільгоспвиробникам у розмірі 1000 грн. на 1 га оброблюваної землі, – наголошує Шишман. – Нам не потрібні обласні та районні сільгоспуправління, у яких неможливо домогтися підтримки. На сьогодні при витратах на 1 га в середньому 3000-3500 тис. грн. – за нашою програмою ми готові безпосередньо компенсувати 25-30% витрат сільгоспвиробників. Державна грошова допомога буде видаватися на конкретні цілі: придбання насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, пально-мастильних матеріалів. Все дуже просто і прозоро – наприклад, при обробці 1000 га зареєстрованої землі, з якої мають продукцію, – отримай на кожен гектар – 1000 грн».

Також експерт вважає доречним встановити фіксовану вартість за оренду гектара землі у розмірі не менше ніж $80 в гривневому еквіваленті (зараз орендарі платять від 1000 гривень/га).

І це дійсно має сенс. Адже основний дохід сільського населення нашої області, в першу чергу, пенсіонерів – це пенсія та орендна плата за пай. Враховуючи високі ціни на продукти харчування та комунальні послуги, підвищення ціни оренди паю дійсно є абсолютно необхідним. Якщо селян залишать без підтримки, то ми дуже швидко перетворимося з експортера сільськогосподарської продукції на імпортера.